Послухайте чому належить бути

1. Послухайте чому належить бути.
Уважні будьте серцем, щоб збагнути
Відверті Духа істини слова,
Якщо в вас віра в Мене ще жива.

2. Не всі, нажаль, слова ці зрозуміють,
Тому що ум від істини закриють,
Щоб не пізнати праведність Мою,
І не залишить хибну путь свою.

3. Бо традиційно путь свою вважають
За істинну, і вже не провіряють:
Чи Мій то в них поширюється рух?
І вже давно зачинено їх слух.

4. Інакше слух якщо вони відкриють,
То раптом же від страху затримтіють,
Бо зрозуміють: світло їх – пітьма;
А їм здавалось – істина сама.

5. І прийдеться їм щиро визнавати
Перед всіма людьми, що винуваті
У тому, що обманювали їх,
Обманюючи перш себе самих.

6. Але якщо б вони все ж так зробили,
То б в Царство Боже вільний вхід відкрили,
Позбавивши себе від перепон,
Бо скривлювали віри Мій закон.

7. Та трудно буде їм отак зробити,
Бо дуже звикли марності служити,
За звичаєм служіння їх отців,
Вважаючи, що Бог їх так навчив.

8. Це буде їх для себе виправдання,
Свого до правди Божій зневажання,
Прибуток щоб не втратити з цього,
Бо дуже збагатіли від нього.

9. Я – камінь є спокуси й спотикання,
І також є предметом сперечання.
А слово, мовив що і мовлю Я,
Є зброя найгострішая Моя.

10. Цей меч у людські души проникає
І помисли сердець їх викриває,
Котрі в словах виходячи із уст,
Показують: чи є в них добрий глузд.

11. Людина добра із своїй скарбниці,
Не висловить на істину дурниці,
А прийме слово в серце для життя,
Бо ця людина – мудрості дитя.

12. Людина ж зла із злій душі своєї,
Зневагу тільки вимовить про неї,
Тим паче вибачаючи гріх свій,
Та з виглядом, що він саме святий.

13. Амінь, амінь говорю Я до Церкви –
Ісус Христос Господь воскреслий з мертвих,
Що вже назріло сповнитись словам,
Які говорив Дух усім церквам.

14. Через Павла він мовив за майбутнє
Відступлення, котре уже присутнє,
І діє по місцях уже давно,
Хоч ще не розповсюдилось воно.

15. Із того почалось воно, що ворог
Знайшов собі серця, котрі в свій морок,
Зміг хитрістю зворотно затягти,
Для підступної, хижої мети.

16. Він знову обернув їх поведінку
До того, що й було: гидкого вчинку,
В таємних утопивши їх гріхах,
Щоб втратити їм чистий Божий страх.

17. Але вони шукали виправдання
Своїм ділам в Священному Писанні:
Оманюючись, в нім вони знайшли,
Що перед Богом праведні були.

18. Хоч судило інакше їх сумління,
Бо мали в серце Боже несхвалення,
Обрали все ж вони, що їм було
Солодше, правді Божої на зло.

19. Отож, вони ввели себе в оману,
В собі спаливши совість, Богом дану,
І Мене у собі розп’яли знов,
Зневаживши за них пролиту кров.

20. Хоча вони залишились у Церкві –
В відступнитстві своєму – двічі мертві.
Диявол же в них демонів вселив
І розмаїтим єресям навчив.

21. Від демонів в них здібності навчати,
И полум’яно лжепророкувати,
Для здійснення диявольській мети:
Якщо можливо, вибраних звести.

22. Вони є лжесловесники. Їх відступ
Від істини – це є ворожий підступ,
Подобу бо приймають між святих,
Пророків та апостолів Моїх.

23. Та це не дивовижно: Церква знає,
Що вигляд сатана і сам приймає,
Як ангел світла, нібито святий,
Хоча він є із зліших самий злий.

24. І це його звабливе лицемірство,
Воно на ділі є лютіше звірство:
Шукає він поглинути кого,
На віки загубити щоб його.

25. Отже, його служителі неправди,
Удавано прийнявши вигляд правди,
До вас в овечим одязі ввійдуть,
Щоб, наче, вам вказати правди путь.

26. В руках вони триматимуть Писання,
Але до нього їхнє обертання
Лиш матиме окреслену мету:
Вас ворогами скоїти хресту –

27. Щоб ви із себе хрест Мій познімали,
І знову смертній плоті догоджали,
Та йшли за Мною – тільки без хреста,
Тим ставши недостойними Христа.

28. Вони святішу віру опоганять,
І декотрі серця смертельно ранять,
Бо в тому вченні всі вони візьмуть
І благодать в розпусту обернуть.

29. Їх слухатимуть декотрі уважно,
Бо будуть говорити дуже вразно,
І їхнє вчення з радістю приймуть,
І тим від віри відступ той почнуть.

30. Ці декотрі в собі полюблять знову
Розбещений цей світ і все що в ньому,
І стануть жити, як живе цей світ,
Зневаживши житті Моїй Завіт.

31. Вони до Бога будуть нечутливі,
А їхні очі стануть пожадливі;
І буде їм солодше всякий гріх,
Ніж пошук Бога, в Ком життя для всіх.

32. Казатимуть вони, що знають Бога,
Ділами же відкинуться від Нього.
А будуть непокірливі вони,
Що від початку – темряви сини.

33. У вигляді святого благочестя,
Чинитимуть вони гидке нечестя,
І будуть нести крізь Моє ім’я,
Як нібито насправді з ними Я.

34. Та тільки ця зі світом їхня дружба,
На ділі є дияволові служба,
А з Богом же є ворожа війна,
Командувач якої сатана.

35. Оскільки рухи в них – вони бісівські,
А вчення бісів – антібогословські,
А бісам, звісно, лютий ворог Я –
Вони зневажать і Моє ім’я.

36. Почнуть вони потрохи та здалека,
Мов, «всіх нас жде від Бога небезпека:
Чи справді є ім’я Ісуса те,
Що дано Богом і воно святе?

37. Жадаємо ми всьому світу миру,
А Він нам пропонує дивну віру,
Розділення яка лише дає.
А мабуть зовсім Він Христом не є?

38. Побачте на Його всі обітниці…
В якому живемо ми з вами віці?
Яке тисячоліття вже пройшло?
А все стоїть донині як було!

39. Чому Він з неба й досі не приходить?
Чи там Його нема? – отак виходить.
Його Ізраїль Божий не признав,
Скажи, чому? Він мабуть правду знав?

40. Диви, вони очікують другого,
За словом Божим істинно святого.
Не слід чи ждати іншого і нам?
Бо скоро прийде він від бога сам».

41. Призвуть вони усіх до покаяння,
Мені щоб проявили зневажання.
Анафемі Мене передадуть,
І знову лжемесією прозвуть.

42. Ці настрої ввійдуть в усі зібрання
І викличуть великі сперечання,
І віру буде зважено в усіх.
І декотрі, хто більше любить гріх,

43. Ніж Мне і Отця й Святого Духа,
Котрі від Бога затулили вухо,
Підтримають зростаючий той рух,
Який почав антихриста злий дух.

44. Відступлення майбутнє не далеко,
І Церкву жде ворожа небезпека,
Але вона у правді устоїть,
Моїй не зрадив вірі ні на мить.

45. З початку, щоб у святості встояти,
Вона із себе буде вивергати,
Спокушених оманою усіх,
Усе щоб не заквасив тісто гріх.

46. Та буде так, що більшістю зібрання
Розбещиться, небесне втратив звання.
Тоді від них, хто вірні, відійдуть
І себе від омани тій спасуть.

47. Відступлення те виявить собою
Антихриста, хто стане головою
Відступницької церкви тих часів,
Яку брехливий дух в оману звів.

48. Я вас о том тепер попереджаю,
Бо це за необхідне Я вважаю,
Хоча ви це і знаєте давно,
Не нове бо, а давнішнє воно.

49. Але Я хочу щоби ви почули
І щиріше всім серцем, щоб збагнули
Цю правду, що стосується усіх:
Мене хто любить, той залишить гріх.
Амінь.
20 квітня 2006 р.