Завжди, колі благаєте ви Бога

1. Завжди, коли благаєте ви Бога,
То серцем всім звертайтеся до Нього.
Бо Він Отець – славімо всі Його,
Достойного всій слави одного.

2. Він в нас бажає бачити всю віру,
І також до Нього повагу щиру:
Він, як ніхто піклується про нас,
Підтримуючи нас в усякій час.

3. Душі, в мольбі що сумніву не має,
Бог радо з неба добрість доставляє,
Наперед ще, готуючи для ній
Потрібне все, бо Богові він свій.

4. Довіра до невидимого Бога
Завжди позбавить нас від лиха злого:
Такого не було, щоб Він на дбав
Про тих, Йому хто серце передав.

5. Він землю оглядає всю очами,
Щоб бачити між людськими синами,
Надію всю на Нього хто поклав,
Щоб браку він ні в чому на зазнав.

6. Бо він лиця завжди його шукає,
Христа ім’я від серця викликає:
Жадає він ходити перед Ним
Стезями правді, бути щоб живим.

7. Хай в нас довіра буде досконала,
Щоб нас рука Христа завжди спасала.
Хоч стане лихоліття злого час –
Від цей спокуси він позбавить нас.

8. Не слід мольбу робити релігійно.
Хоч треба нам моліться постійно,
Не створюйте з цього обряд пустий,
Як дань, щоб був до нас Господь благій.

9. Я вам кажу: Отця це ображає,
Та нас від Нього тільки віддаляє.
Слова без серця – це пусті слова:
Керує ними тільки голова.

10. Хіба молитва – Богові данина?
Та як же помиляється людина,
Яка вважає так в своїм умі!
Так діє тільки той, хто у пітьмі.

11. Уявлення таке не тільки хибне,
Та навіть, я кажу, и непотрібне,
Бо Бог Всевишній зовсім не такій –
Він до такого зовсім не чуткій.

12. Шукає Він живого спілкування,
Свідомого в людині шанування.
Йому любов чутка приємна лиш.
А решту всю без сумніву облиш.

13. Не слід робити також рухи дивні.
Хоч будуть всі вони вельми активні,
І будуть навіть з іменем Христа,
Подія їхня буде все ж пуста.

14. Колі будь що справляється без Духа,
Якщо не Він джерело того Руху,
Все буде марно: Бог не прийме це,
Відверне от цього лице.

15. Тому нічим таким не зволікайтесь,
В Христі від простоти не ухиляйтесь –
Моліться просто до Отця свого
В ім’я Ісуса, Сина Божого.

16. Нам треба також Божу волю знати,
Стосовно з ній щоб щось в Нього прохати:
Як просимо ми щось не на добро,
Не дасть Він, щоб нам шкоди не було.

17. Та щоб в умі ми немочей не мали,
Про що та як молитись тямували,
Бог Духа дав нам, зміцнювати нас,
Щоб ми молились з Ним в усякий час.

18. Він добре знає наші всі бажання
Поперед ще усякого прохання:
Він в нас живе, і Духові ми храм –
Він завжди навчить, як молитись нам.

19. До серця нам прислухатись лиш треба,
Підходячи слова знайти щоб в себе,
І образ Дух нам дасть молитви тій,
Котру почує в небі Бог святий.

20. Молитва – є словесне спілкування
З довічним Богом – це є слово знання.
Він не далеко: Духом Він у нас –
Моліться до Нього в потрібний час.

21. В душі ж спілкуйтесь з Ним безперестанку:
Прокинувшись від сну з самого ранку,
Кажіть Йому, та слухайте Його,
Та істині навчайтесь від Нього.

Амінь.
Грудень 2008 р.